Чи пам’ятаєте ви це відчуття з дитинства? Затамувавши подих, ми обережно вішаємо скляні іграшки на колючі ялинкові гілки. А на саму верхівку урочисто чіпляємо зірку – п’ятикутну, червону або сріблясту, точну копію кремлівської, як нам тоді пояснювали. І це очікування... Очікування дива під бій курантів, таємничої появи подарунків від Діда Мороза.
Це була щира дитяча радість. Але сьогодні, дивлячись назад, ми розуміємо, що ми, наївні діти, стали мимовільними учасниками та жертвами грандіозної ідеологічної підміни. Ця підміна була задумана і втілена в 30-х роках минулого століття войовничими атеїстами, що мали на меті одне – стерти з пам’яті народу будь-яку згадку про справжнє свято цього часу – Різдво Христове.
Як нам "вкрали" Різдво: Дві фази однієї операції
Маніпуляція радянської влади була двоступеневою.
- Фаза 1: Заборона (1920-ті – 1935)
Спочатку вони діяли грубо. Ялинку, як невід’ємний атрибут Різдва, було оголошено "буржуазним" та "попівським" пережитком. Ціле десятиліття святкове дерево перебувало під суворою забороною. Влаштовувалися "комсомольські різдва", що пародіювали релігійні обряди, а за встановлену вдома ялинку можна було отримати реальні проблеми. - Фаза 2: Підміна (з 1935 року)
Але влада визнала свою поразку. Викорінити давню традицію виявилося неможливо. І тоді було прийнято геніальне у своїй диявольській суті рішення: якщо не можеш перемогти – очоль і спотвори.
У 1935 році радянська преса раптом оголосила, що ялинка – це чудове свято для радянських дітей. Але це вже була не різдвяна, а новорічна ялинка. Кожен символ було вирвано з його істинного контексту і наповнено новим, радянським, атеїстичним змістом.
Розшифровка Символів: Повернення до Джерел
Настав час очистити ці величні символи від ідеологічного лушпиння і подивитися на їхній справжній, глибокий християнський сенс.
1. Ялинка – Дерево Життя
Для нас це була "новорічна ялинка".
Але в усьому християнському світі, зокрема в Німеччині, звідки походить ця традиція, її завжди називали "Weihnachtsbaum" – Різдвяне дерево.
2. Зірка – Божественний Дороговказ
Нам казали: на верхівках наших ялинок сяяла п’ятикутна зірка – точна копія тих, що горіли на вежах Кремля, символізуючи радянську владу та її армію.
Але істинна різдвяна зірка – це Вифлеємська зоря. Це не просто прикраса, а нагадування про дивовижне небесне явище, яке сповістило світові про народження Царя. Це був Божий дороговказ, що вів мудреців-волхвів зі Сходу до немовляти Ісуса. Ця зірка – символ Божого одкровення, яке кличе кожну людину на поклоніння Спасителю.
Іноді верхівку прикрашали фігуркою Янгола. Це пряма вказівка на небесне воїнство, що з’явилося простим пастухам у Вифлеємі та сповістило радісну новину: "Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!" (Лк. 2:14).
3. Подарунки – Відгомін Дарів Волхвів
Ми чекали подарунків від Діда Мороза – вигаданого персонажа, якого влада "призначила" головним чарівником, що винагороджує за хорошу поведінку.
Але традиція дарувати подарунки на Різдво – це не про Діда Мороза. Це наш спосіб наслідувати волхвів (мудреців). Вони, побачивши зірку, прийшли і принесли немовляті Ісусу дари: золото (як Царю), ладан (як Первосвященику) та смирну (як людині, що має померти – смирну використовували для поховання).
Але найголовніше: наші подарунки один одному – це лише слабкий відгомін Головного Дару, який все людство отримало в ту ніч. Бог подарував нам Свого Єдиного Сина. "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого" (Ів. 3:16).
Головне Свято: Не Дата, а Подія
Підміна торкнулася і самого свята. Головною подією року стало безлике 1 січня – просто зміна дати в календарі, що відзначалася боєм курантів і шампанським.
Але для мільйонів християн головним святом року завжди було і залишається Різдво Христове. Це не просто сімейне застілля. Це святий вечір, коли вся родина збиралася біля ялинки, що сяяла свічками, не для того, щоб "зустріти Новий рік", а щоб прославити "Новий Завіт" між Богом і людиною.
У цей вечір лунали не радянські естрадні пісні, а різдвяні гімни та колядки. І люди, взявшись за руки, підносили молитву подяки – не за подарунки під ялинкою, а за народженого Спасителя, Який прийшов у цей світ, щоб врятувати нас від гріха і смерті.
Наш Час: Повернення до Істини
Десятиліття атеїстичної пропаганди залишили глибокий слід. Багато хто й досі за звичкою вважає ялинку та подарунки просто "новорічними". Але настав час свідомого переосмислення, час очистити величне свято Різдва від лушпиння войовничих безбожників.
Коли ми сьогодні ставимо ялинку, нехай вона буде для нас різдвяним деревом. Коли вішаємо зірку, нехай вона нагадує нам про Вифлеємський дороговказ. Коли готуємо подарунки близьким, нехай це буде в пам’ять про дари волхвів і про найбільший Дар – Самого Христа.
Давайте повернемо істинний, глибокий і святий сенс цій події. Бо в центрі цього свята – не Дід Мороз, не куранти і не салат "олів’є", а смиренне Немовля у яслах, в Якому "тілесно живе вся повнота Божества" (Кол. 2:9).
Христос Народився! Славімо Його!
